18 травня  на базі Криворізького академічного театру драми і музичної комедії імені Тараса Шевченка були проведенні VІ Міжнародні наукові Кирило-Мефодіївські читання, присвячені вшануванню Міжнародного Дня слов’янської писемності й культури.

Шостий рік місто Кривий Ріг проводить наукові Читання, присвячені пошануванню творчої спадщини рівноапостольних Кирила і Мефодія, учителів слов’янських, які принесли слов’янським народам світло писемності та знань. Також, у рамках Міжнародних наукових читань Дня слов’янської писемності й культури відзначалися:

- 525 років українському козацтву (1492 р.) та 390 років від дня народження П. А. Дорошенка (1627–1698 рр.), гетьмана Правобережної України (1665–1676 рр.), українського державного і військового діяча;

- 420 років з дня народження Петра Могили (1597–1647 рр.), українського церковного й освітнього діяча, митрополита Київського і Галицького та 385 років з часу утворення Києво-Могилянської колегії (1632 р., з 1670 р. – академії);

- 25 років ухвалення Президією Верховної Ради України Указу про Державний Гімн України та затвердження кольоросимволіки Державного Прапору України (1992).

Даний форум об’єднав велику плеяду науковців, вчителів, студентів, інтернів й учнів навчальних закладів із міст Кривого Рогу, Києва, Львова, Харкова, Умані, Кропивницького, Дніпра, Нікополя, Покрова, селиш Широке та Лозуватка, Гомеля (республіки Беларусь), що вже стає традицією, а також представників органів державної влади та місцевого самоврядування.

Завданнями наукових читань, являються осмислення найважливіших проблем, що стоять перед суспільством; спільні пошуки шляхів відродження духовних традицій, культури, освіти; протидія поширенню в дитячому і молодіжному середовищі соціальних вад – наркоманії, алкоголізму, статевої розбещеності, агресивних проявів; становлення повноцінної людської особистості. Пленарна і вітальна частини читань проходили на базі Криворізького академічного міського театру драми та музичної комедії імені Тараса Шевченка, секційні засідання на базі Криворізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №60.

Пленарна частина була представлена доповідями: «Православ’я як найвищий сенс української нації» Митрополит Криворізький і Нікопольський Єфрем, кандидат богослов’я; «Постать Святителя Миколая як норма віри і святості в контексті святкування 930-річчя перенесення святих мощів в місто Бари» протоієрей Димитрій Салатюк, настоятель храму Св. Миколая Чудотворця (м. Кривий Ріг); «Слов’янство: місце і роль у європейській історії» Стрюк Микола Іванович, проректор з науково-педагогічної і навчально-виховної роботи ДВНЗ «Криворізький національний університет», кандидат історичних наук; «Бібліотека Ярослава Мудрого в історії духовності українського народу» Лебедюк Олена Олександрівна, завідувач відділу бібліотеки ДВНЗ «Криворізький державний педагогічний університет»; «Інформаційна безпека особистості і сучасність: проблеми і шляхи їх подолання» Нестеров Денис Ігоревич, проректор Донецького юридичного інституту МВС України, капітан поліції (м. Кривий Ріг); «Маніпулювання свідомістю в сучасних засобах масової інформації» Токарева Наталя Миколаївна, завідувач кафедри загальної та вікової психології ДВНЗ «Криворізький державний педагогічний університет», доктор психологічних наук, доцент; «Маніфестація фразеологізмів біблійного походження в українській мові ХVІІ ст.» Денисюк Василь Вікторович, кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри української мови та методики її навчання Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (м. Умань); «Соціальне служіння в українському суспільстві» протоієрей Василь Сніжко, настоятель храму Трьох святителів (м. Кривий Ріг); «525 років української вольниці» Півень Сергій Вікторович,начальник об’єднаного штабу координації та ради козацтва Нікопольського краю (м. Нікополь); «Патріотизм та національно-патріотичне виховання як чинник формування духовності учня» Хорькова Людмила Василівна, директор Криворізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №114; «Педагогічна та батьківська мудрість виховання – духовне надбання дітей» Звенігородська Олена Павлівна, представник батьківської громадськості Криворізького гуманітарно-технічного ліцею №129.

Також, до всіх присутніх з вітальним словом звернувся секретар Криворізької міської ради Сергій Васильович Маляренко, який зазначив, що «…практика проведення наукової конференції у попередніх роках свідчить про значний інтерес різних суспільних кіл до розгляду питань щодо духовного, морального і культурного розвитку нашого народу. Сьогодні одним із пріоритетних напрямків вітчизняної освіти визнано духовно-моральний розвиток і виховання громадянина. Пізнавання дитиною світу починається з пізнання людини, а людина відкривається перед дитиною в образі матері, батька, вчителя чи вихователя. Найбільш загальною основою цінностей духовної людини є слідування добру та любові. Процес виховання повинен бути спрямований на утвердження в дитині добра. Наразі надзвичайно актуальним є формування у молоді почуття відповідальності, патріотизму, громадянськості, любові до Батьківщини та рідного міста. Такі заходи як наукові Кирило-Мефодіївські читання, збагачують освіту і прищеплюють дітям і молоді гуманістичні якості…».

Читання передбачали роботу секцій за напрямами:

секція1. Православне просвітництво за Кирило-Мефодіївською традицією в історії України.

секція 2. Національні й духовні цінності сучасної молоді.

секція 3. Освітній простір як фундамент християнських чеснот.

секція 4. Слов’янська культура: витоки, традиції, взаємовпливи.

секція 5. Християнські цінності в мистецтві та літературі.

секція 6. Захист сім’ї як цивілізований виклик ХХІ століття. Родинні взаємини – основа православного світогляду.

секція 7. Мовний простір в Україні та світі.

cекція 8. Духовно-ціннісні пріоритети в контексті збереження здоров’я молоді.

Учасниками пленарної частини і секційних засідань читань було охоплено більше 700 осіб. Вітальну концертну програму представили найкращі творчі колективи позашкільних навчальних закладів й закладів культури міста Кривого Рогу.

Учасники наукових читань та організатори заходу прийшли до висновку, що «важливою складовою у процесі виховання виступають наукові Кирило-Мефодіївські читання, які формують культуру поведінки, затверджують національну ідею, сприяють національній самоідентифікації та розвитку культури українського народу».